Лоран Гунель "Бог завжди подорожує інкогніто"

(цитати)

"Не буває великих проблем. Бувають лише маленькі люди".
*****
"Якщо ти стрибнеш - твої проблеми дійсно щезнуть. Ви розійдетеся. Але несправедливо.
- Тобто?
-Ти знову змусиш себе страждати. А твої проблеми не відчують нічого. Це не дуже... зважене рішення".
*****
"Тільки стикнувшись із реальністю, ти побачиш, що вона не така вже й страшна, що ти можеш дозволити собі те, чого не дозволяєш сьогодні".
*****
"Між нами кажучи, то пусте: доведено, що людям подобаються лише ті, хто свідомо робить вибір і живе так, як справді хоче. Зрештою, твій плач Єремії подобається лише тобі самому..."
*****
"- Алане...
- Що?
- Алане, жертви не бувають щасливими. Чуєш? Не бувають".
*****
"Знову ж таки, якщо ставати жертвою - твій найкращий вибір, то це тому, що твій мозок не знає інших варіантів. Їх треба розвинути. Розумієш, у природі не має бути порожнечі".
*****
"Як помреш, на надгробку напишуть: "Нічого не досяг, ніколи не мав бажаного, зате всі вважали мене люб'язним". Чудово".
*****
"Людська натура влаштована так, що звикає до всього. Ну, майже до всього. Мушу визнати: те, що вимагало надлюдських зусиль спочатку, потребувало лиш трохи рішучості за тиждень".
*****
"Життя не теорія. Я вірю лише в силу досвіду, здобутого на практиці, - лише він дійсно може змінити людину. Решта - бла-бла, інтелектуальний онанізм".

*****
"- Уяви, - сказав Дюбрей, - на що буде схожий світ, коли жодна ситуація не в змозі примусити тебе почуватися незручно.
- Мені до того далеко.
- Єдиний спосіб дістатися цього - вштрикатися в реальність, іти навспростець проти об'єктів  твого страху, аж поки страх не щезне, а не ховатися в куток і плекати свій ляк перед незнайомцями".
*****
"Очі світло-блакитні, як крига. Ідеально, аж до штучності, пригладжене волосся. Холодна краса".
*****
"Але слова, завжди такі легкі, раптом стали важкими під натиском професіоналізму продавчині".
*****
"- Алане, - сказав він, - свобода - усередині нас. Вона має виходити з нас. Не очікуй, що вона прийде десь іззовні".
*****
"...Коли ти йдеш життям, обходячи здалеку все, що тебе лякає, - ти не можеш побачити, що більшість тих лячних речей вигадані твоїм же розумом. Єдиний спосіб перевірити, правдиві чи хибні підстави для страху, - це підійти й перевірити на практиці. Іноді корисно опанувати себе, можливо, навіть  силкувати себе зробити щось, що мало завдати болю, - і, таким чином, дати собі шанс, усвідомити, щоти дещо помилився".
*****
"Ненавиджу  понеділки. Це відчуття, мабуть, найбанальніше й найпоширеніше у світі".
*****
" - Алане, ти ідеаліст... Чудово, але ти помилився епохою. Ми живемо серед циніків, і, щоб вижити, треба ставати циніком самому".
*****

"То була цитата Ганді: "Ми самі мусимо стати тими змінами, які хочемо домогтися від світу".
*****
"Я переконаний, - вів далі він, - що всі зміни приходять ізсередини тебе, - не ззовні. Ані організація, ані уряд, ані новий шеф, ані об'єднання, ані супутниця життя не змінять твого існування. Поглянь на політику: щоразу люди покладаються на когось, хто має змінити їхнє буття, - хіба спрацбовує? Міттеран 1981-го, Ширак 1995-го, Обама 2008-го... Щоразу - розчарування. Зрештою, вони вирішують, що помилилися людиною, зробили неправильний вибір. Насправді ж  проблема в іншому. Реально ніхто не змінить твоє життя, крім тебе самого. Тому й треба опанувати себе".
*****
"...Збочені керівники, які чинять моральне насильство, не нападають на своїх працівників та не обирають жертву випадково".
*****
"Ти так кажеш, бо ще не знаєш, із чого почати, але це не біда. Крім того, знаєш: коли ситуація нам геть не подобається, можна просто поміняти роботу... Якби ти знав, як багато людей не задоволені своєю кар'єрою, скаржаться, але лишаються на роботі. Людська натура боїться змін, нових речей. Їм краще залишатися в стандартному контексті, навіть якщо це не дуже неприємно, але це легше, ніж перейти до нової, незнайомої ситуації.
      "Та це ж платонівська печера! Платон описував людей, народжених у темній печері, які ніколи її не полишали. Ця печера була для них усім світом.  Вона була похмура, але знайома їм, тож вони почувалися впевнено. Вони геть відмовилися вийти з неї , бо не знали, що чекає на них назовні, тож думали, що там небезпечно.  Таким чином, вони не мали змоги виявити, що цей незнайомий  простір насправді сповнений сонця, краси, волі...
        Багато людей  сьогодні живе в платонівській печері, не усвідомлюючи цього. Вони жахаються незнайомого, відмовляються від будь-яких змін в особистому житті. У них є ідея, проекти, мрії, але вони їх ніколи не реалізують, паралізованих тисячею необґрунтованих страхів. Руки й ноги їм сковані кайданами, ключ відкотрих є лише в них самих. Печера та їх душить, але вони її ніколи не полишать.
       Особисто я вважаю, що все життя складається з постійних змін, з руху. Немає жодних підстав чіплятися за статус-кво. Самі лише мерці непорушні. Щоб мати змогу розвиватися в потрібному руслі, корисно не просто сприймати зміни, а навіть ініціювати їх самому".
*****
"Зараз, як ми говорили щойно цілу годину, тобі слід навчитися краще комунікувати. Це вкрай важливо. Ти на цій землі не наодинці. Обов'язково спілкуєшся, взаємодієш з іншими - і не завжди успішно. Тож є речі, яких корисно навчитися, щоб інші тебе цінували, поважали й добре до тебе ставилися".
*****
"Це основна різниця між дитиною та дорослим. Дитина хоче розвиватися - дорослі не хочуть змінюватися... Коли людина не хоче розвиватися - вона потроху починає вмирати... Більшість людей,  припиняють виказувати бажання розвиватися приблизно в 20-25 років. Знаєш, чому відповідає цей вік біологічно?.. Це вік, у якому завершується процес формування мозку...Але на цьому історія не завершується. Довгий час люди думали, що кількість нейронів невпинно й безповоротно зменшується до кінця нашого життя. Але нещодавно було доведено, що можна стимулювати утворення нових у дорослому віці... Якщо бути точним, процес відтворення може запускатися за різних факторів, серед яких навчання. Тобто якщо хтось вирішує навчатися чи розвиватися - він лишатиметься молодим. Тіло й дух дуже пов'язані".
*****
"Не запливай комфортом від того, що ти вже вмієш робити".
*****
"Коли людина впевнена, що може впливати на рішення інших, вона завжди зможе це зробити; навіть коли методи не найкращі, людина впорається...А якщо не вірить у себе - зупиниться на першій же перешкоді, яку сприйме як доказ марності спроби".
*****
Таке вже життя: рідко вчасно усвідомлюєш, що складнощі несуть приховану функцію вести нас до зростання. І у відьмах розкриваються янголи, аби принести нам чудові дарунки, загорнуті в непривабливу упаковку".
*****
"Коли настає випробування - ми часто реагуємо люттю, відчаєм, цілком логічно відкидаючи те, що здається несправедливим. Але від люті стаєш глухим, а відчай засліплює.  Ми пропускаємо можливість зростання, яка постала перед нами. Від того важкі удари й невдачі множаться. Це не від поганої карми - це життя намагається повторно донести інформацію".
*****
"...Справжня впевненість у собі не залежить від думки інших. Це особиста риса, яка міцно закарбована в людині, своєрідна непохитна віра в себе і свою цінність, свої здібності - тому зовнішня критика не здатна зашкодити. А от якщо віра в себе удавана, симульована - вороже середовище одразу це викриє,  людина втратить більшу частину своїх переваг...".
*****
"Життя не шкодує страждальців - воно додає їм ще більше страждань".
*****
"Я обіймаю суперника - щоб задушити".
*****
"-...Що більше ти намагаєшся когось переконати - то більше той хтось чинитиме тобі опір. Що більше ти змушуєш його змінити думку -  то менше ймовірність, що він її змінить. Зрештою, фізики давно вже про це казали.
- Фізики? До чого тут фізики - ми ж про людські стосунки мову ведемо?
- Це все закон динаміки. Ісак Ньютон довів: якщо ти із певною силою тиснеш на предмет - це спричинює опір такої самої сили".
*****
"Ох, скільки разів я мстився, скільки разів радів стражданням супротивників, сяючи від щастя, що вони заплатили за все! Одного разу я усвідомив, що все це було марно. Це не дає нічого, крім...зла самому собі...Під час планування помсти ти відчуваєш дуже сильну енергію, але енергія ця - негативна, деструктивна. Вона тягне вниз. Ну, і ще одне... Людина мститься тоді, коли їй вчинили зле. Помста - це злий учинок у відповідь. Себто людина сама стає рівною своєму кривднику, переймає його дії...Отже, виграв кривдник: він спромігся змусити нас діяти за своїм взірцем. Хоч не свідомо, та він перетягнув нас на бік зла".
*****
"Твоя лють генерує енергію, силу; ця сила може бути перенаправлена і використана на дії, які слугуватимуть твоїм інтересам, тоді як помста не принесе нічого, крім руйнації".
*****
"Ми всі народжуємося з однаковим потенціалом віри в себе, -сказав він. - А потім чуємо коментарі батьків, вихователів, вчителів... Якщо ж раптом так прикро склалося, що всі вони йдуть лише в напрямі негативу - висловлюють критику, докоряють, звертають увагу на всі наші хиби, промахи і невдачі, - у нашу манеру мислення закарбовується відчуття неповноцінності й самокритики... У довгостроковій перспективі це призводить до того,  що найменша невдача завдає нам болю, другорядний присмак змушує сумніватися в собі, найлегша критика вже дестабілізує й обеззброює нас. Мозок звикає реагувати негативно - усі нейронні зв'язки посилюються з кожним негативним досвідом".
*****
"Наш розум дуже звикає  до одного типу мислення, навіть якщо таки мислення й несе страждання".
*****
"Щовечора ти витрачатимеш кілька хвилин, згадуючи день і записуючи три дії, які ти виконав протягом нього і якими ти пишаєшся".
*****
"Ви самі вірите, що життя має якийсь сенс? Виплутуються завжди найсильніші й хитрі - та й по всьому. У них і влада, і гроші. А той, у кого влада і гроші, має в цьому житті все, що забажає. Усе дуже просто, Грінмор. А решта - інтелектуальна мастурбація".
*****
"Ейнштейн говорив, що випадок - це Бог, який подорожує інкогніто...".
*****
"Кажуть, сміливий помирає один раз, а боягуз - тисячі, зо страху".
*****
"Залишаючись самим собою, ти уособлюєш для нього іншу модель світу, інший погляд на речі, іншу модель поведінки. Йому це буде цікаво, а тебе позбавить нагальної потреби формулювати вимоги й висловлювати докори".
*****
"Хочеш насмішити Бога - то розкажи Йому  про свої плани".
*****
"Коли йдеться про гроші, людина слабка".
*****
"Не місце прикрашає людину. Але воно невблаганно змінює ставлення до вас інших людей".
*****
"...Що менш зрозуміло ви висловлюєтесь, то швидше зійдете за генія".
*****
"Ходити пішки -цей метод завжди допомагав скинути напругу, позбутися тривоги й відновити сили".
*****
"У наш час люди, охочі розвиватися, трапляються рідко...У дитинстві ми щось сприймаємо і розвиваємося, а потім - ні! Подорослішавши, ніхто не хоче міняти ні манеру спілкування, ні поведінку.  Люди кажуть: "Ні, хочу залишитися самим собою", - неначе зміна стилю спілкування змінить їхню сутність. Було б дико, якби дитина відмовлялася вчити рідну мову під тим приводом, що хоче залишитися сама собою".
*****
"Ми, чоловіки, - знову заговоримв Дюбрей, - у глибинах нашої підсвідомості мучимося тим, що не можемо давати і нести із собою життя. Я переконаний, що професійні амбіції, настільки часті в більшості з нас, є наслідком прагнення компенсувати цю прогалину, заповнити порожнечу.
- Ви справді так думаєте?
- Для цього досить вслухатися в офісі в розмови начальства. І знаєш, навіть словниковий запас цих бесід не випадковий.  Він, як дзеркало, відображає душу... Вслухайся, вслухайся, і ти почуєш метафори, пов'язані з вагітністю й пологами. Хіба не говорять про проект, що він "народжується в муках" або що його "довго виношували"? А якщо проект провалився, його оголошують "недоношеним". Хіба не так? Якщо ж його ніяк не можуть завершити і він вимагає додаткового фінансування, про нього обов'язково скажуть, що його "витягують щипцями". А про програму, яка спочатку подавала надії і нічим не скінчилася? "Гора народила мишу". А якщо намічений план близький до завершення? Він, виявляється,"ось-ось вилупиться". А про ідею, яка втілилася в життя? "Побачила світ"..."
*****
"Але...це ж очевидно...Будемо реалістами, адже  в кожного своя межа, згідно з якою він і діє...
- Існує лише той ліміт, який ти сам собі поставиш".
*****
"Той, хто має намір штурмувати гору, не повинен лякатися її висоти".
*****
"Той, хто не підлаштовується під правила, просто не хоче думати самостійно! Якщо ти міркуєш у межах певних рамок, ти не знайдеш нових рішень - тільки ті, що давно відомі. Вкрай потрібно вийти за ці межі".
*****
"Уві сні мені сяйнуло: у той час, коли підсвідомість стає  господарем становища, найлегше витягти з бездонного колодязя пам'яті те, що там загубилося серед величезного числа пізнаного, серед досвіду і купи забутої інформації".